У сучасних корпоративних системах захисту платформи виявлення та реагування на кінцевих точках (EDR) слугують першим рубежем оборони. Інструменти на кшталт CrowdStrike Falcon, SentinelOne або Microsoft Defender for Endpoint постійно працюють на серверах та робочих станціях, щоб запобігати шкідливим діям до того, як атака торкнеться критичних ресурсів. Проте фундамент, на якому тримається виявлення у просторі користувача (Userland) — встановлення інлайн-перехоплювачів API (Inline Hooking) — спирається на непевне архітектурне припущення: вважається, що програма користувача не здатна досліджувати, змінювати або скидати пам'ять власного процесу.

Останніми роками дослідники та автори складного шкідливого ПЗ довели слабкість цієї моделі. Використовуючи прямі системні виклики (Direct Syscalls), динамічне вилучення номерів системних служб SSN (методики Hell's Gate, Halo's Gate, Tartarus' Gate) та зняття перехоплень у пам'яті ntdll, загрози нейтралізують моніторинг у просторі користувача. Коли процес виводиться з-під нагляду EDR, зловмисник може виділяти пам'ять, створювати приховані потоки та встановлювати з'єднання з серверами управління (C2) без створення підозрілих подій на комп'ютері.

Ця технічна реальність вказує на те, що захисту лише на рівні операційної системи недостатньо, а мережева ізоляція за допомогою тунелю VPNRice WireGuard є обов'язковим елементом комплексної безпеки.

Архітектурні обмеження механізму перехоплення API EDR в Userland

Щоб зрозуміти, як саме шкідливий код усуває контроль сенсорів, необхідно проаналізувати роботу перехоплень у середовищі Windows.

Коли програмі потрібні ресурси ОС — виділення пам'яті, читання файлу чи надсилання мережевого пакета — вона звертається до Win32 API (VirtualAlloc, CreateFileW, connect у kernel32.dll або ws2_32.dll). Ці функції є проміжними обгортками, які перенаправляють запити до рідного рівня Native API у складі системної бібліотеки ntdll.dll (NtAllocateVirtualMemory, NtCreateFile, NtDeviceIoControlFile).

[ Код програми ]
       │
       ▼ (Win32 API)
[ kernel32.dll / ws2_32.dll ]
       │
       ▼ (Native API)
[ ntdll.dll ] ───────► [ Інлайн-хук EDR: 0xE9 JMP ] ──► [ Сенсор EDR DLL ]
       │                                                         │ (Перевірка та дозвіл)
       ▼ (Інструкція Syscall)                                    ▼
[ Ядро Windows NT (Ring 0) ] ◄───────────────────────────────────┘

Через те, що механізм PatchGuard на 64-бітних версіях Windows блокує прямі зміни таблиць ядра сторонніми драйверами, EDR-системи додають власну бібліотеку DLL у кожен новий користувацький процес. Під час запуску сенсор переписує перші 5 байтів коду цільових функцій у ntdll.dll безумовним стрибком (0xE9 [rel32]), який веде до модуля перевірки EDR. При зверненні програми запит потрапляє до EDR, де перевіряються параметри та стан стека.

Головна вразливість цієї концепції — рівність привілеїв (Privilege Equivalence). І сенсор EDR, і шкідливий код функціонують на рівні Ring 3 із цілковито однаковими правами доступу до віртуальної пам'яті. Будь-яку зміну пам'яті, виконану EDR, атакуючий процес може перевірити, видалити або просто проігнорувати.

Еволюція прямих викликів: Hell's Gate, Halo's Gate та Tartarus' Gate

Замість виклику змінених функцій ntdll.dll, які запускають ланцюжок EDR, шкідливий код виконує інструкцію syscall безпосередньо зі свого власного коду.

У чистій бібліотеці ntdll.dll заглушка виклику x64 має чітку послідовність байтів:

mov r10, rcx            ; 4C 8B D1
mov eax, <SSN>          ; B8 <SSN_LOW> <SSN_HIGH> 00 00
test byte ptr [7FFE0308h], 1
jne stub_alt
syscall                 ; 0F 05
ret                     ; C3

Номер системної служби (SSN), який завантажується в регістр eax, вказує ядру, яку саме дію виконати. Але Microsoft постійно змінює ці значення між різними оновленнями Windows. Фіксовані номери призводять до помилок або аварійної зупинки ОС під час запуску на іншій версії системи.

Щоб вирішити цю проблему, з'явилися алгоритми динамічного визначення SSN.

1. Hell's Gate: Динамічний аналіз пам'яті

Розробка Hell's Gate зчитує системні номери безпосередньо з пам'яті процесу:

  • Звертається до блоку параметрів процесу (PEB) через регістр gs:[0x60] без виклику функції GetModuleHandle.
  • Переглядає список завантажених модулів InLoadOrderModuleList для визначення базової адреси ntdll.dll.
  • Шукає за хешем назву цільової функції у таблиці експорту (EAT).
  • Перевіряє пролог функції: якщо він відповідає сигнатурі 0x4C, 0x8B, 0xD1, 0xB8, наступне 32-бітне число зчитується як актуальний номер SSN.

2. Halo's Gate: Аналіз сусідніх заглушок

Якщо функція вже модифікована EDR і починається з команди 0xE9, метод Hell's Gate дає збій. Технологія Halo's Gate спирається на структуру ntdll.dll: заглушки розташовані послідовно з інтервалом у 32 байти (0x20), а значення SSN зростають відповідно до адрес пам'яті.

Halo's Gate перевіряє сусідні адреси зі зміщенням ± (0x20 * i). Знайшовши сусідню незмінену функцію, алгоритм зчитує її номер і шляхом додавання чи віднімання кроку i точно вираховує SSN потрібної функції.

3. Tartarus' Gate: Повне сортування експорту

Якщо EDR перехоплює великі групи сусідніх функцій, методики Tartarus' Gate та FreshyCalls застосовують сортування експорту. Програма збирає всі функції ntdll.dll, які починаються на Zw або Nt, і сортує їх за зростанням адрес пам'яті. У 64-бітній системі індекс функції в такому списку точно збігається з її системним номером, тому аналізувати змінені байти більше не потрібно.

Відновлення пам'яті ntdll та зняття користувацьких хуків

Окрім прямих системних команд, атакувальні модулі часто повністю відновлюють первинний стан пам'яті за допомогою зняття перехоплень (Unhooking).

[ Чистий файл на диску: ntdll ]          [ Пам'ять процесу з хуками EDR ]
            │                                         │
            │ (Читання коду .text)                    │
            └────────────► [ VirtualProtect ] ────────┘
                           [ Копіювання memcpy ]
                           [ Скидання прав ]
                                    │
                                    ▼
                         [ Чиста ntdll у пам'яті ]
                         (Усі хуки EDR знято)

Процес зняття перехоплювачів виглядає так:

  1. Завантаження немодифікованого файлу C:\Windows\System32\ntdll.dll з накопичувача (або відображення секції через \KnownDlls\ntdll.dll).
  2. Визначення меж і розміру кодової секції .text.
  3. Тимчасова зміна дозволів на пам'ять із PAGE_EXECUTE_READ на PAGE_EXECUTE_READWRITE через VirtualProtect.
  4. Копіювання чистого машинного коду з диска у пам'ять поверх встановлених EDR команд.
  5. Відновлення стандартних атрибутів доступу до сторінок.

Після завершення процедури всі точки перехоплення EDR у процесі безповоротно зникають, а всі подальші виклики проходять до ядра без локального контролю.

Мережеві наслідки: приховані сокети та сліпа зона EDR

Втрата контролю над системними викликами тягне за собою суттєві загрози для мережевої безпеки.

Коли контроль над API відсутній, шкідливому ПЗ не потрібна високорівнева бібліотека Winsock. Зловмисник може звертатися безпосередньо до низькорівневого драйвера мережевих функцій (\Device\Afd\Endpoint) за допомогою системних викликів NtCreateFile та NtDeviceIoControlFile.

Завдяки прямим командам IOCTL (IOCTL_AFD_CONNECT та IOCTL_AFD_SEND) програма створює TCP-з'єднання та передає дані командним серверам, залишаючись непомітною для локальних брандмауерів прикладного рівня.

Втрата видимості відкриття сокетів дозволяє шкідливому ПЗ підтримувати зв'язок із командними центрами, підвантажувати додаткові модулі та передавати конфіденційні дані через інтерфейс пристрою.

Багаторівневий ешелонований захист: телеметрія ядра та ізоляція WireGuard

Захист пристроїв не повинен ґрунтуватися виключно на програмних засобах простору користувача. Надійна модель потребує комбінації телеметрії ядра та зовнішньої ізоляції на рівні мережі.

[ Робоча станція ]                        [ Мережевий периметр ]
┌───────────────────────────────┐          ┌───────────────────────────────────┐
│ Userland: хуки знято          │          │                                   │
│ Ядро: телеметрія ETW-Ti       │─────────►│  Шлюз [VPNRice] WireGuard         │
│   - Фіксація виділення пам'яті│          │    - Маршрутизація Cryptokey      │
│   - Перевірка стека викликів  │          │    - Ізольований інтерфейс        │
└───────────────────────────────┘          │    - Контроль вихідного трафіку   │
                                           └─────────────────┬─────────────────┘
                                                             ▼
                                                [ Блокування з'єднань із C2 ]

1. Збір подій ядра через ETW-Ti

Хоча шкідливий код може прибрати перехоплення у просторі користувача, момент переходу до ядра неможливо приховати від операційної системи. Сучасні засоби захисту мають спиратися на Microsoft Threat Intelligence ETW (ETW-Ti):

  • Подія KERNEL_THREATINTEL_ALLOCVM_REMOTE фіксує виділення віртуальної пам'яті між процесами незалежно від стану хуків у просторі користувача.
  • Моніторинг атрибутів пам'яті розпізнає перехід сторінок у стан PAGE_EXECUTE_READWRITE.
  • Аналіз цілісності стека фіксує випадки, коли інструкція syscall викликається з приватної динамічної пам'яті, а не зі схваленого модуля ntdll.dll.

2. Ізоляція мережевого периметра за допомогою WireGuard

Незалежно від методів маскування в пам'яті комп'ютера, для зв'язку та виведення інформації шкідливий процес має звернутися до мережі.

Ізоляція за допомогою тунелю VPNRice WireGuard забезпечує надійний захисний бар'єр:

  • Сувора Cryptokey-маршрутизація: У захищеній конфігурації з правилом AllowedIPs = 0.0.0.0/0 кожен вихідний пакет перевіряється за відкритими криптографічними ключами до виходу з пристрою.
  • Усунення несанкціонованих прямих з'єднань: Низькорівневі сокети шкідливого ПЗ не можуть вийти у фізичну мережу минувши захищений інтерфейс WireGuard, що запобігає прямому обміну з підозрілими серверами в Інтернеті.
  • Примусовий захищений DNS: Усі запити імен спрямовуються на перевірені шлюзи з підтримкою DNSSEC, що блокує спроби передавання інформації через приховані тунелі DNS.
  • Централізований аудит на шлюзі: Перенаправлення всього трафіку на захищені шлюзи WireGuard дає змогу виявляти аномалії та блокувати канали зв'язку C2 на мережевому рівні незалежно від стану агентів на комп'ютері.

Поєднання глибокої телеметрії ядра через ETW-Ti та зовнішньої мережевої ізоляції VPNRice позбавляє шкідливий код переваг прямих системних викликів і гарантує високий рівень безпеки цифрової інфраструктури.